У Німеччині почали судити екс-співробітників спецслужб Асада за тортури в Сирії

Новини Світу

 

У місті Кобленці у ФРН почалося судовий розгляд стосовно двох сирійських громадян, які могли чинити злочини проти людяності на батьківщині, будучи співробітниками сирійської розвідувальної служби. Про це повідомила в четвер британська телерадіокорпорація BBC.

За її даними, обвинувачені 57-річний Анвар Р. і 43-річний Эйяд А. покинули Сирію в розпал громадянської війни і подали прохання на притулок в Німеччині, де були арештовані в 2019 році. У Сирії вони були співробітниками Головного розвідувального управління. Ця спецслужба зіграла головну роль в насильницькому придушенні протестів, які спалахнули в березні 2011 року проти режиму президента Башара Асада. За цим послідувала багаторічна кровопролитна громадянська війна, не закінчилася й досі.

Анвар Р. був високопоставленим офіцером, відповідальним за в’язницю для політв’язнів “Аль-Хатіб” в Дамаску. Він підозрюється у причетності до тортур не менше 4 тис. осіб у 2011-12 роках. Йому пред’явлено звинувачення за 58 пунктів, серед яких вбивства, згвалтування і насильницькі дії сексуального характеру. Эйяд був підлеглим Анвара і причетний до 30 епізодів з тортурами.

Анвару загрожує довічний термін позбавлення волі, а його колишнього підлеглого – 15 років в’язниці.

Головними доказами в справі стали десятки тисяч фотографій, переданих перебіжчиком під псевдонімом Цезар, який втік з Сирії в 2013 році.

Анвар перебрався до Німеччини в липні 2014 року, а Эйяд – у квітні 2018-го.

Вважається, що процес у Кобленці це перший судовий розгляд, в ході якого розслідується застосування тортур службовцями державних структур Сирії.

Представник неурядової правозахисної організації Human Rights Watch Балкіс Джаррах назвала цей судовий процес “переломним моментом”, передає “Інтерфакс”.

“Сьогоднішнє розгляд повинен послужити нагадуванням про те, що потрібно більше дій. – Прим. “Інтерфаксу”) для притягнення до відповідальності за жахливі злодіяння, скоєні під час військового. – Прим. “Інтерфаксу”) конфлікту”, – йдеться в заяві Джаррах.

Згідно з доповіддю експертів ООН з прав людини, опублікованому в 2018 році, сирійський уряд затримувало і піддавав “жорстоким тортурам” десятки тисяч людей. Сирійська влада і президент Башар Асад неодноразово заперечували факт застосування тортур.

За даними BBC, влада Німеччини розслідують справи десятків колишніх сирійських чиновників, використовуючи принцип універсальної юрисдикції, який дає право будь-якій країні залучати до відповідальності осіб, звинувачених у військових злочинах, злочинах проти людяності і геноциді.

Як повідомляє Німецька асоціація суддів, вона також проводить розслідування в Іраку, Лівії, Афганістані, Малі та інших країнах. “Військові злочинці не отримують притулку в Німеччині”, – заявив глава асоціації Свен Дитину.

Свідчення про тортури

Ще в 2017 році британські правозахисники виступили з доповіддю, в якій наводилися розповіді сирійців про масові згвалтування і тортури в сирійських в’язницях. Наприклад, адвокат Басима з міста Латакія розповіла, що була арештована силовиками і поміщена у в’язницю. В день її 37-річчя жінку вивели з камери. Один з тюремників сказав, що “із задоволенням” піддасть її тортурам. Басиму підвісили за коси, прив’язавши її до труби, проведеної уздовж стіни. Потім наглядачі мотузки прив’язали до ніг жінки і розвели їх в сторони. Після цього Басиму зґвалтували.

Жінку також змусили стояти на одній нозі протягом години, а потім закували в наручники. Коли Басима втратила свідомість, тюремники вирішили, що вона померла. Пізніше постраждалу відвезли до лікарні.

За словами Басимы, її заарештували за звинуваченням у зв’язку з терористами. Підставою для цього послужило те, що жінка навчала громадян надавати першу медичну допомогу. При цьому вона ділилася навичками, отриманими в період роботи волонтером в міжнародному гуманітарному рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Басима каже, що вона два місяці провела в одиночній камері без світла і ліжка. Кожен день її виводили з камери і піддавали катуванням. На один із допитів мучителі привели одного Басимы і сказали їй в його присутності: “Ми изнасилуем тебе, якщо ти не даси свідчення”. Тюремники також погрожували відправити солдатів за 73-річною матір’ю Басимы і згвалтувати пенсіонерку.

Зі слів постраждалої, роздягання догола і зґвалтування є стандартними процедурами” в сирійських в’язницях, з допомогою яких чиниться тиск на підозрюваних. Причому іноді тюремники порушують статеву недоторканність жінок в присутності їх родичів чоловічої статі.

Басима говорила, що інші жінки піддавалися ще більш страшним катуванням.

За даними правозахисників, адміністрація в’язниць, по суті, “легалізувала” зґвалтування. Тюремники лише прагнули не допустити того, щоб жертви завагітніли. Для цього їм роздавали протизаплідні таблетки. При цьому для того, щоб потрапити у в’язницю, досить найменшої підозри. Приводом для звинувачень у тероризмі ставала навіть картинка з прапором опозиції, збережена в мобільному телефоні.

У тому ж році Amnesty International розповіла про масові страти ув’язнених військової в’язниці Сайеднайя, розташованому в 30 км на північ від столиці країни Дамаску. Звіт охоплював період з вересня 2011 року по грудень 2015-го. За даними організації, за цей період в Сайеднайе були страчені від 5 тис. до 13 тис. осіб.

Всі страти проводилися практично без суду в обстановці суворої секретності. Укладені поставали перед військово-польовим трибуналом”, який виносив вирок протягом однієї-трьох хвилин. Потім засуджених відвозили до місця виконання вироку, де вішали. Таким чином в тиждень умертвлялись від 20 до 50 осіб. Тіла убитих на вантажівках звозили на військові полігони і закопували в братських могилах. Родичам в’язнів нічого не повідомляли про їхню долю.

Багатьох ув’язнених перед смертю жорстоко катували, б’ючи і позбавляючи їх їжі і води. Більшість жертв були цивільними особами – журналістами, лікарями, студентами, правозахисниками, активістами.

Доповідь Amnesty International був заснований на свідченнях 84 свідків з числа колишніх в’язнів тюрми, охоронців, суддів.

Залишити відповідь