Журналісти написали колективне звернення про відхилення Радою законопроекту про медіа

Новини України

Журналісти написали колективний лист, щоб Рада відхилила скандальний законопроект про медіа

Медиасообщество вважає, що новий проект закону порушує право на свободу слова. Фото: pixabay.com

Журналістські, медійні та громадські організації України, засоби масової інформації, блогери і автори у соціальних мережах звернулися до влади з вимогою відкликати з парламенту новий варіант проекту закону про медіа.

Колективне звернення адресоване президенту Володимиру Зеленському, спікерові Верховної Ради Дмитру Разумкову, голові комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураеву, голові комітету з питань свободи слова Нестору Шуфричу, голові комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванні Климпуш-Цинцадзе, народним депутатам, голові представництва ЄС в Україні Матті Маасикасу та в. о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олени Литвиненко. Воно опубліковано на сайті Національної спілки журналістів.

“Країна” наводить текст послання.

Ми не підтримуємо законопроект №2693 “Про медіа”, запропонований низкою народних депутатів, оскільки він порушує право на свободу слова, гарантовану Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Ми згодні з негативною оцінкою законопроекту, яку йому дали Організація з безпеки і співробітництва в Європі та Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Експертної оцінки Ради Європи щодо законопроекту на офіційний запит Комітету з гуманітарної та інформаційної політики чомусь так і не оприлюднили.

Згідно з міжнародними нормами і Конституцією України, право на свободу слова має обмеження, але вони допустимі, тільки якщо є необхідними в демократичному суспільстві. Закони, що стосуються фундаментальних прав людини, повинні бути точними, створювати безпечну і сприятливе середовище для комунікацій і публічних дебатів і відповідати міжнародним стандартам.

Нечітко сформульовані в законопроекті вимоги до медіа, за висновками експертів, дають органам державної виконавчої влади повноваження щодо “встановлення правди”. Немає сумнівів, що такі повноваження будуть використані для контролю за виразом політичних думок, критики політичних сил, політиків, посадових осіб. Але за міжнародними угодами висловлювання суперечливих думок, за умови відсутності закликів до насильства або дискримінації, не підлягає обмеженню.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, повноваження якого пропонують розширити так, що вони, очевидно, будуть виходити за межі, визначені Конституцією України, залишиться політичним органом, відбір кандидатур на який стане ще більш довільним.

Законопроект передбачає можливість блокування будь-якого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу . На думку експертів, це непропорційна міра обмеження права на свободу вираження, яку можуть використовувати як інструмент цензури.

На нашу думку, ефективні заходи держави щодо інформаційної безпеки повинні базуватися на Конституції і міжнародних угодах України, а не виправдовувати розширення повноважень держави в контролі над контентом всередині країни.

Ми підтримуємо рекомендації експертів щодо впровадження більш розумного і менш нав’язливого державного втручання в регулювання роботи засобів масової інформації. Ми проти закріплення позицій комунальних ЗМІ, які вже працюють, і заснування нових подібних медіа. Повернення до газет, телебачення і радіо за кошти місцевих бюджетів – це крок назад, а не осучаснення законодавства. Зміни, яких дійсно потребує медиазаконодавство, – це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо – з боку держави) виконувати свою роботу.

Україна декриміналізувала відповідальність за наклеп і образу, продемонструвавши таким чином всьому світу готовність розвиватися демократичним шляхом. Україна висловила готовність гармонізувати своє законодавство з законодавством ЄС, впровадивши Директиву № 2010/13 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2010 року про аудіовізуальних медиауслугах. Враховуючи зміни ринкових реалій, Європарламент і Рада замінили цю директиву 2018 року.

Впроваджувати нову Директиву № 2018/1808 про аудіовізуальних медиауслугах, про яку не згадується в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, потрібно після оцінки її впливу на різні сфери та загального аналізу впливу. Держави ЄС тільки напрацьовують власні механізми для впровадження директиви і мають прозвітувати про практику її застосування до грудня 2022 року.

Тому ми вважаємо необґрунтованими твердження народних депутатів – авторів законопроекту №2693 – про необхідність термінового його прийняття, нібито для виконання зобов’язань України, взятих після підписання Угоди про асоціацію. На нашу думку, обговорювати законопроект стоїть тільки маючи приклади рішення країнами ЄС складних дилем імплементації директиви.

Ми переконані, що ініціатива регулювання такої чутливої сфери, як свобода слова, не може йти виключно від політиків, які завжди керуються сьогохвилинними інтересами. Ані журналісти, ані галузь не закликали народних депутатів ввести додаткове регулювання медіа і журналістів. Обговорення вже зареєстрованого законопроекту ми вважаємо суто формальним. За його результатами не були враховані рекомендації експертів міжнародних організацій.

Ми вважаємо, що Верховна Рада повинна відхилити законопроект. Ми наполягаємо на розгляді досвіду країн ЄС щодо впровадження Директиви № 2018/1808 про аудіовізуальних медиауслугах, оцінки її впливу на різні сфери в Україні та загальному аналізі впливу, рівноправному діалозі журналістів, засобів масової інформації та органів державної влади для гармонізації законодавства на користь розвитку України та подальшого демократичного розвитку.

Звернення підписали представники регіональних ЗМІ, блогери (Михайло Чаплига, Роман Шрайк та інші), голова НСЖУ Сергій Томіленко, співробітники відомих ЗМІ: “Оглядач”, “Гордон”, “Главком”, “Лівий берег” та ін.

Раніше “Країна” приводила заяву НСЖУ з приводу скандального проекту.

Ми також писали, що в нову версію проекту перекочували гірші положення старої.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Країни, щоб отримувати чітку, зрозумілу і швидку аналітику по політичним подіям в Україні.

Залишити відповідь